Впливові текстильні дизайнери XX-го століття

Німецьку школу будівництва і конструювання Bauhaus, по праву, можна вважати одним з найбільш інноваційним дизайнерським рухом минулого століття.

Заснований в 1919 році, «будинок будівництва» по праву став притулком і рідною домівкою для всіх німецьких конструкторів, архітекторів, дизайнерів, художників, віруючих в можливість створення «будівлі майбутнього» Gesamtkunstwerk - «велике універсальне твір мистецтва». Саме тут зароджувалися революційні ідеї про те, якою має стати архітектура ХХ століття в епоху пара і електрики. Тут же почали розглядати дизайн під призмою психофізичного впливу різних форм, матеріалів і колористичних рішень на людину. Художники і архітектори Баухауса вірили в можливість створення «нової  щасливої людини» за допомогою масового будівництва, де будуть дотримані високі стандарти життя, яке буде доступно різним верствам населення.

Однак, через прихід до влади націоналістів, в 1933 році школа Баухауса припинила своє існування. Але її вчення та ідеї настільки закріпилися в свідомості її послідовників, що залишили незгладимий слід в оформленні сучасного міського середовища, архітектурі, дизайні меблів, одягу, текстилю і творчості в цілому. Згідно зі статтею Sigrid Wortmann Weltge: «Ткачі Bauhaus винайшли концепцію сучасного текстильного дизайну». А найвпливовіші дизайнери текстилю 20-го століття: Гунта Штельцль, Анні Альберс і Беніта Кох-Отте і їх майстри Баухауза - Йоханнес Іттен, Пол Клєє та Василь Кандинський в один голос стверджували, що ткацтво і мистецтво в той час були єдиним цілим.

Зображення: Василь Кандинський 1923 р Композиція VIII

Гунта Штельцль була однією з найпопулярніших ткаль в Баухауса. Біографія цієї прогресивної дівчини складна і цікава. З самого дитинства Гунта мріяла залишити свій слід в мистецтві, але в світі, де у жінок не було прав, здавалося б, це було неможливим.

Вона почала навчання в художній школі, але не змогла її закінчити. З початком Першої Світової Війни вона пішла на фронт санітаркою, її порятунком від страшних картин насильства і кровопролиття стали ті недовгі моменти, коли вона могла малювати на клаптиках паперу. Після війни в 1919 р Гунта поїхала вчиться до Баухаус.

По прибуттю в Баухаус вона вже добре зналася на мистецтві, але вчення нової школи дали їй художню свідомість - вона почала дослідження унікальних якостей різних текстур і волокон, які можна було відобразити в дизайні. З просто ткалі її професія переросла в «дизайнера з текстилю». У ранні роки Баухауса велика увага приділялася художньому вираженню, а наставники школи Йоханнес Іттен, Пол Клее та Василь Кандинський надихали ткаль навчаннями по композиції і формі, теоріями по кольору і ритмічним досліджень.

Кандинський проводив акварельні дослідження, щоб зрозуміти взаємозв'язок між кольором і формою.

Зображення: Василь Кандинський "Дослідження кольору за допомогою концентричних кіл"

Ткалі пряли окремі полотна, а їх художнім дизайном займалася Гунта Штельцль. Вона експериментувала зі складними структурами, такими як перервані смуги, сплетені на горизонтальних ткацьких верстатах, і точкова симетрія, де деталі плетіння відображаються на діагональних протилежностях конструкції.

Зображення: Gunta Stölzl, Bauhaus Dessau

У своїх щоденниках Гунта Штельцль згадує, що Пол Клєє був прихильний до текстилю. У той час як ткалі були неймовірно схильні до впливу його використання кольору, картини Клеє були написані під натхненням від ткацької майстерні. Він проявив особи інтерес до тонкощів кольору в ткацтві, які відбувалися при схрещуванні основи (довжини) і качка (поперек) ниток в полотні.

Зображення: Paul Klee's Polyphonic Setting for White.

«Клей використовував музичний термін« поліфонічні »(багато озвучені) в назвах, щоб привернути увагу до звуків, створеним різними мальовничими елементами ... його картин». від Paul Klee: Painting Music, 1997..

Йоханнес Ітен поділяв зі своїми колегами інтерес до текстилю і справив значний вплив на ткачів - не тільки своїми навчаннями про матеріали, але і про колір. Іттен вірив в наукові, духовні та емоційні якості кольору. Він, Клєє і Кандинський часто використовували мову музики для опису кольору, посилаючись на гармонійні звуки, варіації акордів і тони.

Беніта Отте, менш відома ткаля з Баухауса, експериментувала зі світлими і темними контрастами Ітена і колірними теоріями Клєє. Але саме вчення Клєє справило значний і тривалий вплив на її роботу. Пізніше вона адаптувала теорії Клея до кольору для свого власного вчення і запропонувала навчання з використанням пропорції, кольору, форми і композиції, а також інтеграції інтенсивних досліджень природи.

Зображення: Benita Otte Woven Wall Hanging, 1923-24.

Але мабуть, найвідомішим дизайнером з текстилю Баухауса є Анні Альберс, чия робота буде в центрі повномасштабної ретроспективи в Tate Modern у кінці цього року, з 11 жовтня 2018 року по 27 січня 2019 року.

Спочатку Альберс проявляла надзвичайний інтерес до роботи скляних майстерень, але, будучи жінкою, робота склярем залишалася для неї недосяжною, і вона замість цього неохоче прямувала до ткацьких класів. Проте, під керівництвом Гунти Штельцль Альберс полюбила це ремесло. Вона розкрила безліч унікальних тканин, які поєднували випереджають свій час властивості відбиття світла, звукопоглинання і довговічності, а також мінімізували тенденції до заломів і деформації.

Зображення: Приклад неймовірною роботи Анни Альберс, взяті з веб-сайту Фонду Йозефа і Анни Альберса.

Ткачі в ХХ столітті використовували різні художні навички, щоб удосконалити і розмалювати свої ткані полотна. Анни Альберс створила безліч чорнильних малюнків для текстилю, і вони були втілені в килимах, покривалах, портьєрах, які були запущені в масове виробництво. Альбертс не боялася експериментувати і в своїй пряжі крім трядіціонних ниток і волокон використовувала сторонні матеріали, наприклад, шерсть з поєднанням джуту, паперу і целофану.

Гунта Штельцль була єдиним майстром жіночої статі школи Баухаус, однак, це не завадило їй перевернути індустрію ткацтва, коли вона перейшла від експериментальних начерк до сучасних промислових зразків в 1925 році, коли Баухаус перебрався в Дессау і перепрофілювався з ручного ремесла на машинне виробництво.

Безсумнівно, під впливом навчань про колір майстрів Баухаус, вона змогла поліпшити свої техніки в ткацтві і методи фарбування, а також втілила ідеї сучасного мистецтва в ткацтві. Баухаусская ткацька майстерня внесла вагомий влив в розвиток сучасної текстильної промисловості.

Пізнавайте більше з компанією ЕДЕН!